Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці

Українська Вільна Академія Наук

Український Науковий Інститут Гарвардського університету

запрошують на 

XLIV наукову Шевченківську конференцію

Програма:

Cпадок романтизму та народництва від ХІХ ст. до сьогодення

Сергій Біленький

УНІГУ/Колумбійський університет

Читачі Шевченка: автокоментар і сучасна вау-рецепція

Тамара Гундорова

Принстонський університет/Інститут літератури НАНУ ім. Т. Г. Шевченка

“Щоденник” Шевченка

Григорій Грабович

НТШ-А/Гарвардський університет

Модератор -Віталій Чернецький, Президент Наукового Товариства ім. Шевченка.

Сергій Біленький – професор-гість Колумбійського університету та головний редактор Схід/Захід: журнал українознавства (з 2023). Програмний директор Гарвардської літньої школи українознавтсва з 2015 року. Закінчив Київський університетет ім. Т. Г. Шевченка, в якому здобув ступінь кандидата наук (1997). Отримав ступінь доктора філософії з історії в Торонтонському університеті (2007). Викладав курси російської, української та східноєвропейської історії в Торонтонському, Колумбійському університетах та Гарвардській літній школі українознавтства. Серед його публікацій: Romantic Nationalism in Eastern Europe: Russian, Polish, and Ukrainian Political Imaginations (Stanford University Press, 2012) та Imperial Urbanism in the Borderlands: Kyiv, 1800-1905 (University of Toronto Press, 2018).). Він також є редактором вибраних творів провідних українських інтелектуалів ХІХ ст., Fashioning Modern Ukraine:Selected Writings of Mykola Kostomarov, Volodymyr Antonovych, and Mykhailo Drahomanov (Canadian Institute of Ukrainian Studies, 2014). Найновіша розвідка - мультидисциплінарна історія України протягом «довгого» 19 століття.- Laboratory of Modernity: Ukraine between Empire and Nation, 1772–1914 (McGill-Queen’s University Press and CIUS Press, 2023).

Тамара Гундорова  – професор-гість та наукова співробітниця Прінстонського університету, провідна наукова співробітниця Інституту літератури НАН України, асоційована наукова співробітниця Гарвардського українського наукового інституту та декан Українського вільного університету. Віцепрезидентка Українського ПЕН. Авторка багатьох книжок, зокрема про Лесю Українку «Книги Сивілли» (2023), «Постчорнобильська бібліотека. Український постмодернізм 1990-х» (2019), «Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми» (2013; 2024), «Кітч і література. Травестії» (2008), «Франко і/не Каменяр» (2006); «Femina melancholica.. Стать і культура в гендерних утопіях Ольги Кобилянської» (2002), а також багатьох статей та розвідок про модернізм, постмодернізм, фемінізм, постколоніальні дослідження та історію української літератури. Була стипендіаткою програми Фулбрайта, університету Монаша, фонду імені Петра Яцика, університету Хоккайдо та Ініціативи Філіпа Шварца Фонду Олександра фон Гумбольдта тощо

Григорій Грабович – професор-дослідник катедри української літератури ім. Дмитра Чижевського в Гарвардському університеті. Професор Грабович був директором Українського наукового інститут у Гарварді (1989–1996) і одним із засновників і президентом (1991–1993) Міжнародної асоціації україністів. З 2012 по 2018 був президентом Наукового Товариства ім. Шевченка в США; нині є членом Управи. У 1997 році заснував український щомісячник «Критика», який став провідним інтелектуальним часописом в Україні. Перша книга Грабовича про Шевченка («Поет як міфотворець» (The Poet as Mythmaker), 1982; українські видання: 1991, 1997) була відзначена найбільш впливовою академічною книгою в Україні пострадянського періоду. 2013 року опублікував працю «Шевченкові ‘Гайдамаки’. Поема і критика». Грабович також був головним редактором видання «Тарас Шевченко в критиці» (т.1, 2013; т.2, 2016). Автор каталогу-монографії «Тарас Шевченко. Поет, художник, ікона (1814–1861)» (2014 р.). Редактор міжнародного проєкту «Історія української літератури», головний офіс якого знаходиться в Університеті Санкт-Ґаллена, Швейцарія. Лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.

Віталій Чернецький, Президент Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці (з грудня 2024), літературознавець, кінознавець, перекладач. Професор славістики Канзаського університету, у 2009-2018 роках був президентом Американської асоціації україністів. Здобув ступінь Ph.D. у порівняльному літературознавстві та теорії літератури в Університеті Пенсильванії. Автор монографії Картографуючи посткомуністичні культури: Росія та Україна в контексті глобалізації (вид. ун-тів МакҐил та Квінс, 2007; україномовна версія, вид. «Критика», 2013) та статей про модерні та сучасні слов'янські та східноєвропейські літератури і культури, де він наголошує на міжреґіональних та міждисциплінарних контекстах. Нова книга українською, Перетини і прориви: Українська література і кіно поміж глобальним та локальним, готується до друку у видавництві «Критика». Співредактор двомовної антології сучасної української поезії Листи з України (2016) та анотованого українського перекладу Культури й імперіялізму Едварда Саїда (2007), запрошений редактор спеціального числа електронного часопису КіноКультура, присвяченого Україні (2009). Серед його перекладів англійською романи Юрія Андруховича Московіада (2008) та Дванадцять обручів (2015), а також збірка його вибраних поезій, Пісні для мертвого півня (2018, спільно з Остапом Конем), а також збірка поезій Остапа Сливинського Зимовий король (2023, спільно з Іриною Шуваловою). Переклад роману Софії Андрухович Фелікс Австрія готується до друку. Протягом 2024 року проф. Чернецький був президентом Асоціації слов'янських, східноєвропейських та євразійських досліджень (ASEEES). 

Доповіді виголошуватимуться українською мовою.

Дискусія – українською й англійською.